- 6.1 Призначення системи змащення. Види тертя
- 6.2 Принцип дії системи змащення вантажного автомобіля
- 6.3 Устрій. Принцип дії мастильного радіатора
- 6.4 Устрій і принцип дії масляного насосу
- 6.5 Устрій двосекційного масляного насосу
- 6.6 Принцип дії двосекційного масляного насосу
- 6.7 Масляні фільтри
- 6.8 Устрій і принцип дії повнопоточного фільтру системи відцентрового очищення мастила
- 6.9 Устрій і принцип дії системи вентиляції картера двигуна
- 7.1 Загальна будова системи живлення карбюраторного двигуна
- 7.2 Будова паливного баку автомобіля
- 7.3 Устрій та принцип дії автомобільних фільтрів для очищення палива
- 7.4 Устрій та принцип дії системи очищення повітря автомобіля
- 7.5 Устрій паливного насосу автомобіля
- 7.6 Принцип дії паливного насосу автомобіля
- 7.7 Устрій та принцип дії карбюратора автомобіля
- 7.8 Основні складові сучасного карбюратора автомобіля
- 7.9 Принцип дії карбюратора на різних режимах роботи двигуна
- 7.9.1 Пуск холодного двигуна
- 7.9.2 Робота карбюратора в режимі холостого ходу
- 7.9.3 Робота карбюратора у режимі середніх навантажень
- 7.9.4 Робота карбюратора в режимі максимального навантаження
- 7.9.5 Робота карбюратора в режимах швидкого прискорення
- 7.9.6 Устрій і принцип дії системи випуску відпрацьованих газів
- 8.1 Дизельне паливо. Класифікація
- 8.2 Загальна будова системи живлення дизельного двигуна
- 8.3 Устрій паливного бака автомобіля
- 8.4 Устрій і принцип дії фільтрів очищення дизельного палива
- 8.5 Устрій паливоподаючого насосу низького тиску
- 8.6 Принцип дії паливоподаючого насоса низького тиску
- 8.7 Устрій паливного насоса високого тиску
- 8.8 Принци дії паливного насоса високого тиску
- 8.9 Устрій принцип дії муфти випередження впорску палива
- 8.10 Устрій багаторежимного регулятору чистоти обертів колінчатого валу
- 8.11 Устрій принцип дії форсунки дизельного двигуна
- 8.12 Устрій принцип дії турбокомпресора дизельного двигуна
- 12.1 Устрій і призначення системи запалювання
- 12.2 Будова високовольтної котушки запалювання
- 12.3 Принцип дії високовольтної котушки запалювання
- 12.4 Устрій та принцип дії електричного кола низької і високої напруги
- 12.5 Устрій, принцип дії перервника-розподільника запалювання
- 12.6 Устрій відцентрового регулятора випередження запалювання
- 12.7 Принцип дії відцентрового регулятора випередження запалювання
- 12.8 Устрій вакуумного регулятору випередження запалювання
- 12.9 Принцип дії вакуумного регулятору випередження запалювання
- 12.10 Устрій, принцип дії октан-коректору
- 12.11 Устрій, принцип дії кришки розподільника
- 12.12 Свіча запалювання
- 12.13 Маркування свічок запалювання
- 13.1 Устрій системи пуску автомобіля
- 13.2 Принцип дії системи пуску автомобіля
- 13.3 Устрій стартера автомобіля
- 13.4 Устрій, тягового реле
- 13.5 Принцип дії тягового реле
- 13.6 Устрій муфти вільного ходу
- 13.7 Принцип муфти вільного ходу
- 13.8 Виключення стартера
- 13.9 Пристрої полегшення пуску двигуна. Принцип дії
- 13.10 Устрій електрофакельної свічки розжарювання повітря
- 14.1 Класифікація контрольно-вимірювальних приладів
- 14.2 Устрій, принцип дії покажчика температури охолоджуючої рідини
- 14.3 Устрій, принцип дії покажчика тиску мастила
- 14.4 Устрій, принцип дії покажчика рівня палива
- 14.5 Устрій, принцип дії амперметру
- 14.6 Устрій, принцип дії спідометру автомобіля
- 14.7 Устрій, принцип дії звукового сигналу автомобіля
- 14.8 Устрій, принцип дії системи освітлення
- 14.9 Устрій фари автомобіля
- 14.10 Устрій заднього ліхтаря автомобіля
- 14.11 Протитуманні фари автомобіля
- 14.12 Автомобільні прожектори
- 14.13 Автомобільні лампи
- 14.14 Устрій, принцип дії ксенонових ламп
- 14.15 Устрій, принцип дії покажчика поворотів
- 15.1 Устрій, принцип дії трансмісії автомобіля
- 15.2 Устрій, принцип дії, класифікація механізму зчеплення автомобіля
- 15.3 Будова веденого диску зчеплення
- 15.4 Будова натискного диску зчеплення
- 15.5 Будова дводискового механізму зчеплення
- 15.6 Будова, принцип дії механічного привіду зчеплення
- 15.7 Будова, принцип дії гідравлічного привіду зчеплення
- 15.8 Будова, принцип дії пневмопідсилювача зчеплення
- 19.1 Устрій рами та кузова автомобіля
- 19.2 Устрій передньої осі автомобіля
- 19.3 Встановлення кутів розвалу, сходження на автомобілі
- 19.4 Устрій задньої осі, задньопривідного автомобіля
- 19.5 Залежна та незалежна підвіски автомобіля
- 19.6 Устрій незалежної підвіски автомобіля
- 19.7 Устрій та принцип дії залежної підвіски автомобіля
- 19.8 Устрій та принцип дії амортизатора
- 19.9 Устрій та принцип дії автомобільного колеса
- 19.10 Маркування шин автомобіля
- 19.11 Порядок монтажу та демонтажу шин
- 20.1 Устрій та принцип дії рульового механізму
- 20.2 Класифікація рульових механізмів та приводів
- 20.3 Устрій та принцип дії рульового механізму типу черв'як-ролик
- 20.4 Устрій та принцип дії рульового механізму з передачею типу гвинт-гайка-рейка-сектор з підсилювачем
- 20.5 Устрій та принцип дії насоса гідропідсилювача
- 20.6 Устрій та принцип дії рульового приводу при залежній підвісці коліс автомобіля
- 20.7 Устрій та принцип дії рульового приводу при незалежній підвісці коліс автомобіля
- 21.1 Загальна будова гальмівних систем автомобіля
- 21.2 Будова барабанного гальмівного механізму
- 21.3 Будова та принцип дії дискового гальмівного механізму
- 21.4 Будова гідравлічного приводу гальм
- 21.5 Будова та принцип дії головного гальмівного циліндра
- 21.6 Будова та принцип дії колісного гальмівного циліндра
- 21.7 Будова та принцип дії гідровакуумного підсилювача гальм
- 21.8 Пневматичний привід гальм автомобіля
- 21.9 Будова компресора автомобіля
- 21.10 Будова регулятора тиску і розвантажувального пристрою
- 21.11 Будова автомобільного ресівера
- 21.12 Будова пневматичного гальмівного крана автомобіля
- 21.13 Гальмівний кран зворотної дії
- 21.14 Будова гальмівної камери автомобіля
- 21.15 Будова пружинного енергоакумулятора автомобіля
- 21.16 Стоянкові гальма автомобіля
10.1 Устрій загальна будова АКБ автомобіля
Електрообладнання автомобіля складається з джерел та споживачів струму.
Джерела струму
Акумуляторна батарея призначена для живлення споживачів електричним струмом при непрацюючому двигуні та при його роботі на малих обертах. Батарея розташована в моторному відсіку автомобіля і кріпиться на спеціальній полиці. "Мінус" акумуляторної батареї з'єднаний з "масою" (кузовом) автомобіля, а "плюс" з'єднується з електричним колом споживачів струму за допомогою провідників.
Акумуляторна батарея: 1 - корпус; 2 - кришка; 3 - "плюсова" клема; 4 - один з шести акумуляторів; 5 - "мінусова" клема; 6 - пробка; 7 - заливний отвір; 8 - пластини акумулятора.
Моноблок (бак) акумуляторної батареї виготовлений з кислототривкої пластмаси або ебоніту. Він розділений перегородками, що утворюють відсіки для окремих акумуляторів. На дні моноблока є ребра, на які спираються пластини, цим пластини оберігаються від короткого замикання опадами, котрі збираються на дні.
Кришки закривають акумулятори зверху і оберігають від попадання в них бруду та різних речовин, а також від вихлюпування електроліту. У кришці зроблені отвори для заповнення акумулятора електролітом, контролю його рівня, вивідних штирів. Контрольно-заливний отвір закривається пробкою з вентиляційним отвором. У деяких акумуляторах вентиляційний отвір є виконаним у кришці окремо. По краях кришка ущільнена мастикою, що оберігає від попадання в акумулятор бруду та витікання електроліту.
Полюсні штирі (вивідні клеми) бареток пропускають через свинцеві втулки та приварюють до них. Місця з'єднання кришки й судини ущільнюють азбестом і заливають бітумною мастикою. Акумулятори з'єднують між собою за допомогою свинцевих перемичок. Полюсні штирі відзначають мітками «+» і «-». Діаметр позитивного полюсу є дещо більшим діаметру негативного, що виключає неправильне ввімкнення батареї в ланцюг.
![]() |
![]() |
Пластини батареї виготовляють зі сплаву свинцю і сурми. Сурма (6-8%) необхідна для додання їм жорсткості. Пластини виготовляють у вигляді решіток, що утворюють осередки, які заповнюються активною масою, яка бере безпосередню участь у хімічних процесах під час заряду і розряду. Пластини бувають позитивно заряджені і негативно заряджені. Активна маса позитивних пластин складається з перекису свинцю, негативних - з губчатого свинцю.
Щоб збільшити кількість активної маси, яка одночасно приймає участь у хімічних процесах, і зменшити внутрішній опір батареї, виготовляють кілька однойменних пластин, з'єднаних між собою паралельно в напівблоки. Напівблоки збирають у блоки. Позитивних пластин у напівблоці має бути на одну менше, ніж негативних, з тим, щоб в блоках позитивні пластини були розміщені між негативними. Таке взаємне розташування забезпечує використання обох сторін позитивної пластин. Якщо в хімічній реакції братиме участь тільки одна сторона позитивної пластини, то пластина буде швидко руйнуватися.
![]() |
![]() |
Сепаратори розміщені між різнойменними пластинами і оберігають їх від безпосереднього зіткнення короткого замикання. Сепаратор являє собою прокладку, виготовлену з пористої пластмаси, скловати або дерева. Сепаратор повинен добре пропускати через себе електроліт, що є необхідним для нормального протікання хімічних процесів під час заряду і розряду.