- 6.1 Призначення системи змащення. Види тертя
- 6.2 Принцип дії системи змащення вантажного автомобіля
- 6.3 Устрій. Принцип дії мастильного радіатора
- 6.4 Устрій і принцип дії масляного насосу
- 6.5 Устрій двосекційного масляного насосу
- 6.6 Принцип дії двосекційного масляного насосу
- 6.7 Масляні фільтри
- 6.8 Устрій і принцип дії повнопоточного фільтру системи відцентрового очищення мастила
- 6.9 Устрій і принцип дії системи вентиляції картера двигуна
- 7.1 Загальна будова системи живлення карбюраторного двигуна
- 7.2 Будова паливного баку автомобіля
- 7.3 Устрій та принцип дії автомобільних фільтрів для очищення палива
- 7.4 Устрій та принцип дії системи очищення повітря автомобіля
- 7.5 Устрій паливного насосу автомобіля
- 7.6 Принцип дії паливного насосу автомобіля
- 7.7 Устрій та принцип дії карбюратора автомобіля
- 7.8 Основні складові сучасного карбюратора автомобіля
- 7.9 Принцип дії карбюратора на різних режимах роботи двигуна
- 7.9.1 Пуск холодного двигуна
- 7.9.2 Робота карбюратора в режимі холостого ходу
- 7.9.3 Робота карбюратора у режимі середніх навантажень
- 7.9.4 Робота карбюратора в режимі максимального навантаження
- 7.9.5 Робота карбюратора в режимах швидкого прискорення
- 7.9.6 Устрій і принцип дії системи випуску відпрацьованих газів
- 8.1 Дизельне паливо. Класифікація
- 8.2 Загальна будова системи живлення дизельного двигуна
- 8.3 Устрій паливного бака автомобіля
- 8.4 Устрій і принцип дії фільтрів очищення дизельного палива
- 8.5 Устрій паливоподаючого насосу низького тиску
- 8.6 Принцип дії паливоподаючого насоса низького тиску
- 8.7 Устрій паливного насоса високого тиску
- 8.8 Принци дії паливного насоса високого тиску
- 8.9 Устрій принцип дії муфти випередження впорску палива
- 8.10 Устрій багаторежимного регулятору чистоти обертів колінчатого валу
- 8.11 Устрій принцип дії форсунки дизельного двигуна
- 8.12 Устрій принцип дії турбокомпресора дизельного двигуна
- 12.1 Устрій і призначення системи запалювання
- 12.2 Будова високовольтної котушки запалювання
- 12.3 Принцип дії високовольтної котушки запалювання
- 12.4 Устрій та принцип дії електричного кола низької і високої напруги
- 12.5 Устрій, принцип дії перервника-розподільника запалювання
- 12.6 Устрій відцентрового регулятора випередження запалювання
- 12.7 Принцип дії відцентрового регулятора випередження запалювання
- 12.8 Устрій вакуумного регулятору випередження запалювання
- 12.9 Принцип дії вакуумного регулятору випередження запалювання
- 12.10 Устрій, принцип дії октан-коректору
- 12.11 Устрій, принцип дії кришки розподільника
- 12.12 Свіча запалювання
- 12.13 Маркування свічок запалювання
- 13.1 Устрій системи пуску автомобіля
- 13.2 Принцип дії системи пуску автомобіля
- 13.3 Устрій стартера автомобіля
- 13.4 Устрій, тягового реле
- 13.5 Принцип дії тягового реле
- 13.6 Устрій муфти вільного ходу
- 13.7 Принцип муфти вільного ходу
- 13.8 Виключення стартера
- 13.9 Пристрої полегшення пуску двигуна. Принцип дії
- 13.10 Устрій електрофакельної свічки розжарювання повітря
- 14.1 Класифікація контрольно-вимірювальних приладів
- 14.2 Устрій, принцип дії покажчика температури охолоджуючої рідини
- 14.3 Устрій, принцип дії покажчика тиску мастила
- 14.4 Устрій, принцип дії покажчика рівня палива
- 14.5 Устрій, принцип дії амперметру
- 14.6 Устрій, принцип дії спідометру автомобіля
- 14.7 Устрій, принцип дії звукового сигналу автомобіля
- 14.8 Устрій, принцип дії системи освітлення
- 14.9 Устрій фари автомобіля
- 14.10 Устрій заднього ліхтаря автомобіля
- 14.11 Протитуманні фари автомобіля
- 14.12 Автомобільні прожектори
- 14.13 Автомобільні лампи
- 14.14 Устрій, принцип дії ксенонових ламп
- 14.15 Устрій, принцип дії покажчика поворотів
- 15.1 Устрій, принцип дії трансмісії автомобіля
- 15.2 Устрій, принцип дії, класифікація механізму зчеплення автомобіля
- 15.3 Будова веденого диску зчеплення
- 15.4 Будова натискного диску зчеплення
- 15.5 Будова дводискового механізму зчеплення
- 15.6 Будова, принцип дії механічного привіду зчеплення
- 15.7 Будова, принцип дії гідравлічного привіду зчеплення
- 15.8 Будова, принцип дії пневмопідсилювача зчеплення
- 19.1 Устрій рами та кузова автомобіля
- 19.2 Устрій передньої осі автомобіля
- 19.3 Встановлення кутів розвалу, сходження на автомобілі
- 19.4 Устрій задньої осі, задньопривідного автомобіля
- 19.5 Залежна та незалежна підвіски автомобіля
- 19.6 Устрій незалежної підвіски автомобіля
- 19.7 Устрій та принцип дії залежної підвіски автомобіля
- 19.8 Устрій та принцип дії амортизатора
- 19.9 Устрій та принцип дії автомобільного колеса
- 19.10 Маркування шин автомобіля
- 19.11 Порядок монтажу та демонтажу шин
- 20.1 Устрій та принцип дії рульового механізму
- 20.2 Класифікація рульових механізмів та приводів
- 20.3 Устрій та принцип дії рульового механізму типу черв'як-ролик
- 20.4 Устрій та принцип дії рульового механізму з передачею типу гвинт-гайка-рейка-сектор з підсилювачем
- 20.5 Устрій та принцип дії насоса гідропідсилювача
- 20.6 Устрій та принцип дії рульового приводу при залежній підвісці коліс автомобіля
- 20.7 Устрій та принцип дії рульового приводу при незалежній підвісці коліс автомобіля
- 21.1 Загальна будова гальмівних систем автомобіля
- 21.2 Будова барабанного гальмівного механізму
- 21.3 Будова та принцип дії дискового гальмівного механізму
- 21.4 Будова гідравлічного приводу гальм
- 21.5 Будова та принцип дії головного гальмівного циліндра
- 21.6 Будова та принцип дії колісного гальмівного циліндра
- 21.7 Будова та принцип дії гідровакуумного підсилювача гальм
- 21.8 Пневматичний привід гальм автомобіля
- 21.9 Будова компресора автомобіля
- 21.10 Будова регулятора тиску і розвантажувального пристрою
- 21.11 Будова автомобільного ресівера
- 21.12 Будова пневматичного гальмівного крана автомобіля
- 21.13 Гальмівний кран зворотної дії
- 21.14 Будова гальмівної камери автомобіля
- 21.15 Будова пружинного енергоакумулятора автомобіля
- 21.16 Стоянкові гальма автомобіля
12.4 Устрій та принцип дії електричного кола низької і високої напруги
а) електричне коло низької напруги: 1 - "маса" автомобіля; 2 - акумуляторна батарея; 3 - контакти замка запалювання; 4 - котушка запалювання; 5 - первинна обмотка (низької напруги); 6 - конденсатор; 7 - рухомий контакт переривника; 8 - нерухомий контакт переривника; 9 - кулачок переривника; 10 - молоточок контактів.
б) електричне коло високої напруги: 1 - котушка запалювання; 2 - вторинна обмотка (високої напруги); 3 - високовольтний провід котушки запалювання; 4 - кришка розподільника струму високої напруги; 5 - високовольтні дроти свічок запалювання; 6 - свічки запалювання; 7 - розподільник струму високої напруги ("бігунок"); 8 - резистор; 9 - центральний контакт розподільника; 10 - бічні контакти кришки.
Після того, як в котушці запалювання утворився струм високої напруги, він потрапляє (до високовольтного проводу) на центральний контакт кришки розподільника, а потім через підпружинений контактний вуглик на пластину ротора. Під час обертання ротора струм через невеликий повітряний зазор "зіскакує" з його пластини на бічні контакти кришки. Далі через високовольтні дроти імпульс струму високої напруги потрапляє до свічок запалювання. Бічні контакти кришки розподільника пронумеровані і з'єднані високовольтними дротами зі свічками циліндрів в строго певній послідовності. Таким чином, встановлюється "порядок роботи циліндрів", який виражається рядом цифр. Як правило, для чотирициліндрових двигунів застосовується порядок роботи: 1-3-4-2. Це означає, що після займання робочої суміші в першому циліндрі, наступний "вибух" відбудеться в третьому, потім у четвертому і, нарешті, у другому циліндрі. Такий порядок роботи циліндрів встановлений для рівномірного розподілу навантаження на колінчастий вал двигуна. Подача високої напруги на електроди свічки запалювання повинна відбуватися в кінці такту стиснення, коли поршень не доходить до верхньої мертвої точки приблизно 4-6 °, вимірюючи кут повороту колінчастого валу. Цей кут називають кутом випередження запалювання. Необхідність випередження моменту запалювання горючої суміші обумовлена тим, що поршень рухається в циліндрі з величезною швидкістю. Якщо суміш підпалити дещо пізніше, то гази, що розширюються, не будуть встигати робити свою основну роботу, тобто тиснути на поршень належною мірою. Хоча горюча суміш і згорає протягом 0,001-0,002 секунди, підпалювати її треба до підходу поршня до верхньої мертвої точки. Тоді на початку і у середині робочого ходу поршень буде відчувати необхідний тиск газів, а двигун буде мати ту потужність, яка потрібна для руху автомобіля. Початковий кут випередження запалювання виставляється і корегується за допомогою повороту корпусу переривника-розподільника. Тим самим ми вибираємо момент розмикання контактів переривника, наближаючи їх або, навпаки, видаляючи від набігаючого кулачка приводного валика переривника-розподільника. Залежно від режиму роботи двигуна, умови процесу згоряння робочої суміші в циліндрах постійно змінюються. Тому для забезпечення оптимальних умов необхідно постійно змінювати і зазначений вище кут (4-6 °). Це забезпечують відцентровий і вакуумний регулятори випередження запалювання.