- 6.1 Призначення системи змащення. Види тертя
- 6.2 Принцип дії системи змащення вантажного автомобіля
- 6.3 Устрій. Принцип дії мастильного радіатора
- 6.4 Устрій і принцип дії масляного насосу
- 6.5 Устрій двосекційного масляного насосу
- 6.6 Принцип дії двосекційного масляного насосу
- 6.7 Масляні фільтри
- 6.8 Устрій і принцип дії повнопоточного фільтру системи відцентрового очищення мастила
- 6.9 Устрій і принцип дії системи вентиляції картера двигуна
- 7.1 Загальна будова системи живлення карбюраторного двигуна
- 7.2 Будова паливного баку автомобіля
- 7.3 Устрій та принцип дії автомобільних фільтрів для очищення палива
- 7.4 Устрій та принцип дії системи очищення повітря автомобіля
- 7.5 Устрій паливного насосу автомобіля
- 7.6 Принцип дії паливного насосу автомобіля
- 7.7 Устрій та принцип дії карбюратора автомобіля
- 7.8 Основні складові сучасного карбюратора автомобіля
- 7.9 Принцип дії карбюратора на різних режимах роботи двигуна
- 7.9.1 Пуск холодного двигуна
- 7.9.2 Робота карбюратора в режимі холостого ходу
- 7.9.3 Робота карбюратора у режимі середніх навантажень
- 7.9.4 Робота карбюратора в режимі максимального навантаження
- 7.9.5 Робота карбюратора в режимах швидкого прискорення
- 7.9.6 Устрій і принцип дії системи випуску відпрацьованих газів
- 8.1 Дизельне паливо. Класифікація
- 8.2 Загальна будова системи живлення дизельного двигуна
- 8.3 Устрій паливного бака автомобіля
- 8.4 Устрій і принцип дії фільтрів очищення дизельного палива
- 8.5 Устрій паливоподаючого насосу низького тиску
- 8.6 Принцип дії паливоподаючого насоса низького тиску
- 8.7 Устрій паливного насоса високого тиску
- 8.8 Принци дії паливного насоса високого тиску
- 8.9 Устрій принцип дії муфти випередження впорску палива
- 8.10 Устрій багаторежимного регулятору чистоти обертів колінчатого валу
- 8.11 Устрій принцип дії форсунки дизельного двигуна
- 8.12 Устрій принцип дії турбокомпресора дизельного двигуна
- 12.1 Устрій і призначення системи запалювання
- 12.2 Будова високовольтної котушки запалювання
- 12.3 Принцип дії високовольтної котушки запалювання
- 12.4 Устрій та принцип дії електричного кола низької і високої напруги
- 12.5 Устрій, принцип дії перервника-розподільника запалювання
- 12.6 Устрій відцентрового регулятора випередження запалювання
- 12.7 Принцип дії відцентрового регулятора випередження запалювання
- 12.8 Устрій вакуумного регулятору випередження запалювання
- 12.9 Принцип дії вакуумного регулятору випередження запалювання
- 12.10 Устрій, принцип дії октан-коректору
- 12.11 Устрій, принцип дії кришки розподільника
- 12.12 Свіча запалювання
- 12.13 Маркування свічок запалювання
- 13.1 Устрій системи пуску автомобіля
- 13.2 Принцип дії системи пуску автомобіля
- 13.3 Устрій стартера автомобіля
- 13.4 Устрій, тягового реле
- 13.5 Принцип дії тягового реле
- 13.6 Устрій муфти вільного ходу
- 13.7 Принцип муфти вільного ходу
- 13.8 Виключення стартера
- 13.9 Пристрої полегшення пуску двигуна. Принцип дії
- 13.10 Устрій електрофакельної свічки розжарювання повітря
- 14.1 Класифікація контрольно-вимірювальних приладів
- 14.2 Устрій, принцип дії покажчика температури охолоджуючої рідини
- 14.3 Устрій, принцип дії покажчика тиску мастила
- 14.4 Устрій, принцип дії покажчика рівня палива
- 14.5 Устрій, принцип дії амперметру
- 14.6 Устрій, принцип дії спідометру автомобіля
- 14.7 Устрій, принцип дії звукового сигналу автомобіля
- 14.8 Устрій, принцип дії системи освітлення
- 14.9 Устрій фари автомобіля
- 14.10 Устрій заднього ліхтаря автомобіля
- 14.11 Протитуманні фари автомобіля
- 14.12 Автомобільні прожектори
- 14.13 Автомобільні лампи
- 14.14 Устрій, принцип дії ксенонових ламп
- 14.15 Устрій, принцип дії покажчика поворотів
- 15.1 Устрій, принцип дії трансмісії автомобіля
- 15.2 Устрій, принцип дії, класифікація механізму зчеплення автомобіля
- 15.3 Будова веденого диску зчеплення
- 15.4 Будова натискного диску зчеплення
- 15.5 Будова дводискового механізму зчеплення
- 15.6 Будова, принцип дії механічного привіду зчеплення
- 15.7 Будова, принцип дії гідравлічного привіду зчеплення
- 15.8 Будова, принцип дії пневмопідсилювача зчеплення
- 19.1 Устрій рами та кузова автомобіля
- 19.2 Устрій передньої осі автомобіля
- 19.3 Встановлення кутів розвалу, сходження на автомобілі
- 19.4 Устрій задньої осі, задньопривідного автомобіля
- 19.5 Залежна та незалежна підвіски автомобіля
- 19.6 Устрій незалежної підвіски автомобіля
- 19.7 Устрій та принцип дії залежної підвіски автомобіля
- 19.8 Устрій та принцип дії амортизатора
- 19.9 Устрій та принцип дії автомобільного колеса
- 19.10 Маркування шин автомобіля
- 19.11 Порядок монтажу та демонтажу шин
- 20.1 Устрій та принцип дії рульового механізму
- 20.2 Класифікація рульових механізмів та приводів
- 20.3 Устрій та принцип дії рульового механізму типу черв'як-ролик
- 20.4 Устрій та принцип дії рульового механізму з передачею типу гвинт-гайка-рейка-сектор з підсилювачем
- 20.5 Устрій та принцип дії насоса гідропідсилювача
- 20.6 Устрій та принцип дії рульового приводу при залежній підвісці коліс автомобіля
- 20.7 Устрій та принцип дії рульового приводу при незалежній підвісці коліс автомобіля
- 21.1 Загальна будова гальмівних систем автомобіля
- 21.2 Будова барабанного гальмівного механізму
- 21.3 Будова та принцип дії дискового гальмівного механізму
- 21.4 Будова гідравлічного приводу гальм
- 21.5 Будова та принцип дії головного гальмівного циліндра
- 21.6 Будова та принцип дії колісного гальмівного циліндра
- 21.7 Будова та принцип дії гідровакуумного підсилювача гальм
- 21.8 Пневматичний привід гальм автомобіля
- 21.9 Будова компресора автомобіля
- 21.10 Будова регулятора тиску і розвантажувального пристрою
- 21.11 Будова автомобільного ресівера
- 21.12 Будова пневматичного гальмівного крана автомобіля
- 21.13 Гальмівний кран зворотної дії
- 21.14 Будова гальмівної камери автомобіля
- 21.15 Будова пружинного енергоакумулятора автомобіля
- 21.16 Стоянкові гальма автомобіля
3.1 Нерухомі деталі КШМ
Кривошипно-шатунний механізм перетворює поступальний рух поршня в обертальний рух колінчастого вала. Крім того, за допомогою цього механізму здійснюються допоміжні такти - впуск, випуск й стиснення. На колінчастому валу двигуна створюється обертовий момент, який через маховик і трансмісію автомобіля передається на ведучі колеса.
КШМ складається з нерухомих деталей:
Блок циліндрів являє собою загальну відливку циліндрів з верхньою частиною картера. Циліндри можуть розташовуватися в блоці в один ряд вертикально або у два ряди V-образно під кутом 90 °.
Циліндри сучасних багатоциліндрових двигунів відлиті, як правило, в загальному блоці з верхньою частиною картера.
Матеріалом для блоків циліндрів служить сірий чавун або спеціальний алюмінієвий сплав. Циліндри двигунів з рідинним охолодженням виконують з подвійними стінками, внутрішня стінка утворює гільзу циліндра. Порожнина між гільзою і зовнішньою стінкою заповнена охолоджуючою рідиною.
Нерідко гільзи циліндрів виконують вставними, що дозволяє використовувати для робочих поверхонь циліндрів більш зносостійкі, хоча і дорогі матеріали. Гільзи, які безпосередньо омиваються охолоджувальною рідиною, називаються мокрими.
Внутрішня частина гільзи, яка направляє рух поршня разом зі вставкою, піддається ретельній обробці різанням, в результаті чого утворюється поверхня, яка має назву "дзеркало".
Блок циліндрів V-образних двигунів
Являє собою масивний литий корпус, зовні і всередині якого кріпляться всі механізми і системи. Нижня частина блоку є картером, в литих поперечниках якого розташовані опорні гнізда для підшипників колінчастого валу. Таку відливку називають блок-картером.
У середній частині блоку циліндрів є отвори для установки підшипників ковзання під опорні шийки розподільного валу. Площина роз'єму блоку може проходити по осі колінчастого вала або бути зміщеною. До нижньої частини блок-картера кріпиться сталевий штампований піддон, що служить резервуаром для мастила. По каналах в блоці масло з піддона подається до деталей двигуна.
Гільзи блоку циліндрів
Циліндри можуть бути відлиті як одне ціле зі стінками сорочки охолодження або виготовлені окремо від блоку у вигляді вставних гільз. Останні поділяються на «сухі» гільзи, запресовані в розточений блок, та змінні «мокрі» гільзи, які омиваються із зовнішнього боку охолоджувальною рідиною.
Головка блоку циліндрів
Головка циліндрів закриває циліндри зверху і прикріплюється до блоку циліндрів шпильками і гайками. У голівці розміщені камери згоряння. У голівці створені впускні і випускні канали, що закінчуються в камері згоряння гніздами. Канали перекриваються клапанами. Так само, як і блок циліндрів, головка має порожнину для охолоджувальної рідини - «сорочку охолодження». Головку циліндрів відливають з алюмінієвого сплаву і за допомогою болтів та шпильок прикріплюють до блоку циліндрів. Для ущільнення між головкою циліндрів і блоком ставлять сталеазбестову прокладку.
![]() 1 — піддон; 2 — фланець піддона; 3 — прокладка; 4 — перетинки; 6 — пробка сливного отвору |
![]() |
Картер двигуна. Картер складається з двох частин верхньої та нижньої. Верхню частину картера відливають як одне ціле з блоком циліндрів. У ній встановлюють колінчастий і розподільний вали, а також інші вузли та деталі двигуна. Нижня половина картера оберігає від забруднення деталі кривошипно-шатунного та газорозподільного механізмів , крім того, використовується як резервуар для мастила. Тому нижню половину картера часто називають масляним картером або піддоном.